РЕЦЕНЗІЯ на наукову статтю Нестеренко С. А. на тему «Інноваційні підходи до стандартизації пшениці на основі аналізу глобальних ланцюгів створення вартості»

Abstract

Рецензована стаття присвячена комплексному аналізу сучасних викликів і можливостей у сфері стандартизації пшениці в умовах формування глобальних ланцюгів створення вартості. Автором аргументовано доведено, що традиційні підходи до стандартизації вже не відповідають міжнародним вимогам, оскільки глобалізовані ринки висувають нові критерії щодо якості, безпечності, екологічності та простежуваності продукції.

У статті чітко окреслено наукову проблему та її значущість для країн з експортно орієнтованою економікою, зокрема для України. Автор ґрунтовно аналізує нормативні, технологічні та інституційні чинники, що впливають на ефективність національної системи стандартизації, акцентуючи на її необхідній адаптації до світових практик. Значною перевагою роботи є використання широкого кола наукових джерел, що дозволило інтегрувати результати досліджень із суміжних напрямів — агротехнологій, логістики, цифровізації, екологічного менеджменту.

Важливою складовою статті є аналіз еволюції міжнародних та національних стандартів, зокрема досвіду США, що відзначається високим рівнем інституційної розвиненості та прозорості механізмів контролю якості зерна. Автор переконливо обґрунтовує можливості адаптації цього досвіду до українських умов, підкреслюючи необхідність поєднання державного регулювання, цифрових інструментів та ринкових стимулів.

Наукова новизна роботи проявляється у пропозиції гібридної моделі стандартизації, яка поєднує екологічні, соціальні та технічні параметри з інструментами цифрової простежуваності та оцінки сталості. Практична цінність статті полягає у сформульованих рекомендаціях щодо вдосконалення національної системи стандартизації для забезпечення її відповідності вимогам глобальних ринків і підвищення конкурентоспроможності української пшениці.

Стаття відзначається логічною структурою, послідовністю викладу, коректністю використаного фактичного матеріалу і глибоким теоретичним підґрунтям. Робота є актуальною, науково обґрунтованою й має прикладний характер для розвитку політики стандартизації та експортної стратегії у сфері зернового виробництва.

Однак, для більш ясного викладу рекомендується трохи скоротити розділ порівняльного аналізу міжнародних стандартів, уникаючи дублювання інформації.

Висновок: стаття є завершеним науковим дослідженням високої якості та може бути рекомендована до друку.